20 груд. 2017E-Health: запитання та відповіді


Про інформатизацію лікарняних закладів (e-health) говорять усюди, але часто виникає багато запитань щодо різних аспектів, а саме її створення, захисту даних пацієнтів, забезпечення медичного персоналу необхідним обладнанням. Ми намагалися відповісти на запитання, які є найбільш поширеними.


Хто створює еHealth?

У березні 2017-го року МОЗ, громадська організація «Transparency International», «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Державне агентство з питань електронного урядування підписали Меморандум, у якому йшлося про спільну розробку eHealth.

Для координації роботи створили спеціальний Проектний офіс, який очолив представник «Transparency International» Юрій Бугай. До цього офісу увійшли понад 180 людей: розробники інформаційних систем, представники пацієнтів, лікарів та державних органів. Усі вони — волонтери.


Подпись по схемой или скриншотом



«Transparency International» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» розділили обов’язки. Перша відповідає за розробку та тестування елементів системи, юридичний супровід, комунікацію, технічну підтримку.

«Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» залучає та розподіляє ресурси, працює з донорами, веде фінансову та публічну звітність, а також здійснює пацієнтський контроль за роботою офісу та організовуватиме аудит міжнародними компаніями «великої четвірки» не менше 2х разів на рік.

В подальшому офіс лише адмініструватиме систему, але володіти нею і відповідати за її цілісність та безпеку буде міністерство.

Хто захистить дані пацієнтів?

Безпека даних пацієнта — одна з ключових вимог до еНealth. Оскільки у системі з’являтиметься щоразу більше інформації, то рано чи пізно там будуть дані про стан здоров’я, діагноз, аналізи, відвідування того чи іншого лікаря, рецепти ліків, які призначатимуться пацієнтові. Тобто вся чутлива інформація, яка має бути належним чином захищена.

Повну конфіденційність пацієнтам гарантує Конституція України, Цивільний та Кримінальний кодекси, а також закони «Про захист персональних даних» і «Про доступ до публічної інформації»

Конституція України: «не допускається збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Цивільний кодекс України ст. 285-286: «фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Також, забороняється вимагати та подавати інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи за місцем роботи або навчання».

Кримінальний Кодекс України ст. 145: «Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів або громадськими роботами , або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років».

За словами керівника Проектного офісу Юрія Бугая, до роботи вже залучені спеціалісти з безпеки даних, ведуться перемовини не лише з українськими фахівцями, а й з міжнародними експертами.

«Захист даних – це основне питання. Перший етап не передбачає використання чутливих даних, а лише персональні — прізвище, ім’я, місце проживання, – пояснює Павло Ковтонюк. – Чутливі дані з’являться на пізніших етапах».

Інформацію про пацієнта зможуть отримати не всі. У майбутньому, коли проект розшириться і туди потраплять медичні картки пацієнтів, розробники планують, що відповідний учасник – лікар, Національна служба, МОЗ – матиме доступ лише до тієї частини інформації, яка йому потрібна для роботи.

«У кожного з них будуть свої права на певну інформацію, і вони будуть зафіксовані нормативними документами і буде система доступу», — каже заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Хто дасть лікареві комп’ютер?

Впровадження єдиної електронної системи торкнеться всіх лікарів, передусім тих, хто працює на первинній ланці, бо змусить їх з часом пересісти за комп’ютери.

Подпись по схемой или скриншотом


Євген Гончар, сімейний лікар, під час спецефіру на Громадському, присвяченого реформам МОЗ, висловив побоювання щодо запровадження eHealth:

«Якщо ця система буде зводитися до того, аби спочатку заповнити папери, а потім перенести це все в електронну систему, то нічого не зміниться. Треба не забувати, що не всі лікарі вміють, на жаль, користуватися комп’ютерами. Але якщо ця система зменшить бюрократію, пацієнт виграє, бо лікар матиме на нього більше часу».

Аби лікар міг користуватися eHealth, йому потрібен комп’ютер та достатній рівень комп’ютерної грамотності.

Усіх українських лікарів змусять з часом отримати достатній рівень комп’ютерної грамотності

На питання, хто саме має забезпечити лікареві можливість працювати з комп’ютером, у МОЗ кажуть — власник. Якщо лікар працює в медичному закладі — це відповідальність лікарні. Якщо він підприємець, то має сам про це подбати, якщо ж лікар працює у комунальній амбулаторії — відповідає громада або місто, у національному закладі — МОЗ.

«Нерідко бувають ситуації, коли хочуть впроваджувати реформу у якомусь місті, ідуть на сесію міськради, і кажуть — потрібні комп’ютери. У міськраді відповідають: «Ні, якби апарати МРТ — тоді гаразд». Депутати думають, що МРТ — це медицина, а комп’ютери — ні. Важливість комп’ютеризації зараз розуміють точково. Ми також будемо шукати кошти з центру, але треба зрозуміти що ці видатки це відповідальність власників», – вважає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

RSS підписка:

RSS